-         Хто несе відповідальність за кризу в Україні?

Питання сформульовано не зовсім коректно. В наслідок Революції гідності, коли на початку року українці скинули злочинний режим родини Януковича і почали будувати нову України, наш північний «слов’янський брат-сусід» вдарив нас в спину. Неочікувано та підло, по-бандитські. А з часом почалася справжня російська агресія проти незалежної України. У нас анексували Крим (але ми його повернемо!), тисячі російських найманців та офіцерів російських спецслужб вже майже півроку намагаються відібрати ще частину нашої землі – Донецьку та Луганську області. Щоденні обстріли селищ та міст з російської території, біля 50.000 російських вояків, понад 150 танків, сотні ракетних та артилерійських систем, понад 300 бойових гелікоптерів та літаків на кордоні з Україною. Понад 2000 загиблих українців – військових та цивільних.

І все це задля того, що б не дати можливості Україні очиститися від бруду колишньої бандитської влади та повернутися в єдину європейську родину. Наше самоочищення є смертельно небезпечним для В.Путіна, його оточення та всіх інших, хто бажає повернути нас у вчорашній день «руського миру» і саме вони мають відповісти за свій злочин – війну проти України. Тому, було б точніше вести мову не про кризу, а про боротьбу українського народу за свободу та майбутнє. Яка безумовно закінчиться нашої перемогою.

 

-         Путін анексував Крим, дестабілізує Східну Україну, чи не є він переможцем?

Безумовно Путін не є переможцем. Він сам почав розуміти це і тому починає, як оточений поліцією злочинець, вдаватися до нових, ще більш кривавих злочинів. Знищення малайзійського авіалайнера з майже 300 пасажирами – кричущий тому доказ. В Росії все більше людей розуміють згубність агресії проти України власно для Росії і все більше чесних громадян Росії висловлюють свою підтримку нашій боротьбі ціною своєї свободи, піднімають прапор України та співають її гімн в центрі Москви. Страх прийшов в російський уряд, коли навіть в армії почало зростати незадоволення агресією і тому Путін нещодавно звільнив декілька десятків вищих офіцерів.

Хочу вам розповісти про один випадок. В нас є чудова молода поетеса Анастасія Дмитрук. Вона, після початку російської агресії, написала вірш «Ніколи ми не будемо братами». В ньому є фантастичні слова – «Вас так багато, але шкода – безликі. Ви величезні, ми – великі. У вас Цар, у нас - Демократія. Ніколи ми не будемо братами». Кажуть, що саме ці слова привели в лють кремлівську верхівку.

 

-         Чи планує Україна повернути Крим, як?

Так, Президент України П.Порошенко, уряд та кожний чесний громадянин України ніколи не погодяться з анексією Криму, тими репресіями проти українців та кримських татар, які почала там російська окупаційна влада. Крим є і буде українським. Коли і як – відповісти важко. Але без війни і вбивств, як то було під час його захоплення російськими «зеленими чоловічками». Думаю, що не тільки через важкі судові міжнародні процеси та трибунали. Але і через відновлення зв’язків з кримською економікою, яка вже перебуває у глибокій кризі – проблеми з продуктами, водою, пальним, телефонним зв’язком, провальний туристичний сезон (як відомо туризм для Криму має таке ж важливе значення, як і для Чорногорії). Російська влада відчайдушно шукає можливості фінансування Криму всім необхідним та забирає гроші з соціальних програм від інших регіонів Росії, що викликає там незадоволення. Всі ці фактори, разом з дипломатичним тиском, сприятимуть поверненню Криму додому – в Україну.

 

-         На сході України гине багато мирних громадян. Деякі міжнародні інституції критикують дії українських військових, які використовують системи «Град» навіть у населених пунктах, що Ви скажете?

Таке твердження є помилковим. Українські війська не застосовують ракетні та артилерійські системи залпового вогню, авіацію та вогнемети проти мирних жителів та в містах, на відміну від сепаратистів. Саме бойовики чітко виконують рекомендацію В.Путіна, - «ми поставимо спереду жінок та дітей, а за ними будуть наші військові». І тому сьогодні бандитські угрупування на сході України ведуть вогонь по українським військам з «градів», які розташовані в житлових районах міст, а російські військові з території Росії обстрілюють не тільки українську армію, але і знищують житлові будинки та вбивають мирних громадян, у тому числі дітей. Якщо б було можливо використовувати сучасну артилерію та авіацію, українська армія вже давно би викинули проросійських терористів назад додому, в Росію та зберегла би тисячі життів українських вояків та мирних жителів. Однак існує категорична заборона щодо застосування важкої зброї в населених пунктах.

Стосовно критики дій української армії «деякими іноземними інституціями», нагадав би, що військові експерти НАТО, США та окремих країн підкреслюють обережні дії українських військових по відношенню до мирного населення та населених пунктів.

 

-         Тисячі українців стали біженцями, чи загрожує Україні гуманітарна катастрофа?

Думаю, що недоречно казати про гуманітарну катастрофу. Існує велика кількість складних проблем в районах, які контролюються терористами та в звільнених від них – забезпечення продуктами харчування, водою, ліками, електроенергією, ми дійсно маємо тисячі тимчасово переміщених осіб. Уряд, систематично надсилає допомогу туди, але цього замало і ми розраховуємо на міжнародну допомогу. Бойовики цілеспрямовано знищують інфраструктуру на захоплених територіях – пошкоджені десятки заводів, знищені мости та житлові будинки, підірвано сотні кілометрів залізничної колії. Саме на запобігання гуманітарної катастрофи спрямований мирний план Президента Порошенка, який, насамперед, передбачає двостороннє припинення вогню при моніторингу ОБСЄ, звільнення заручників, контроль за україно-російським кордоном для припинення надходження бойовиків і озброєння, політичний діалог без жодних додаткових умов.

            Сьогодні Україні потрібна допомога. Але не так звані російські «гуманітарні конвої» у супроводі танків та броньованих машин. І про це заявив український Президент, який зазначив, що гуманітарна місія має бути міжнародною, відповідати міжнародному праву та національному законодавству. А про путінський «гуманітарний конвой» (дещо нагадує термінологію 1937 року, коли в СРСР відбувалися масові репресії і «конвої» мирних громадян прямували до таборів) сказав би, що це є вершиною блюзнірства – спочатку вбивати людей та знищувати їх будинки, а потім надсилати всілякі «конвої», до речі половина його вантажівок була напівпорожніми. Чому, цікаво?. 

 

-         Як ви вважаєте, чи примусять Путіна економічні санкції забрати руки від України?

Впевнений, що тільки ми, українці, можемо зупинити агресію нашого північного «сусіда». Так, ми маємо підтримку практично всього світу, що підтвердила резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня цього року «Про територіальну цілісність України», яку підтримала і Чорногорія, за що ми, українці, вдячні вам. Без такої підтримки нам було б дуже важко. Безумовно, що ми хотіли б більш широкої та масштабної допомоги, але це не завжди можливо. Навіть такі обмеженні санкції є допомогою Україні та загрозою російському агресору.

Не розумію висловлювання деяких чорногорських політиків, які проти санкцій та їх підтримки Урядом. Мені здається, що така позиція є наслідком нерозуміння того, що сьогодні українці на Сході своєї держави захищають не лише свою свободу та майбутнє, але й безпеку всієї Європи, у тому числі Нікшіча і Цєтіньє, Подгориці та Плава. 

Хотів би звернути увагу і на так звані російські санкції, які є чудакуватими. Як можна назвати дії російських вождів, які заборонили своїм громадянам їсти європейську їжу – м'ясо, молоко, яблука та багато чого іншого, користуватися хорошими європейськими автомобілями, мандрувати Європою. Дивна країна та дивні її керівники, чи не так?

 

-         Як можна примусити Путіна зупинити постачання зброї сепаратистам?

Є декілька шляхів. Перший – міжнародна спільнота має примусити до цього Путіна, а не продавати йому сучасні бойові французькі ударні кораблі «Містарль», які дозволять агресору проводити «гуманітарні акції» по захисту російської мови та громадян в будь-якій частині світу, у тому числі і на Адріатиці.

Друге – «закрити» кордон з Україною у військовому розумінні цього слова. Українські військові вже закрили більшу частину кордону, але не весь. Одна з причин цього – масовані обстріли українських військових з території Росії. А у відповідь стріляти не можна, оскільки агресор відразу почне широкомасштабну війну проти України.

І, нарешті, третій – В.Путін має зрозуміти безглуздість своєї військової авантюри, яка вже коштує тисячі життів українців та росіян і зупинити війну.

 

-         Люди, які скинули Януковича та проливали кров на Майдані очікують нових, більш суворих санкцій проти Путіна. Чи може Захід, ще більше допомогти Україні?

Коли мої друзі були на Майдані, вони не чекали допомоги ні від кого і розраховували виключно на себе. Більшість українців розуміє, що ми можемо та повинні розраховувати тільки на себе у нашій боротьбі за свободу. Ви, чорногорці, це знаєте чудово.

В той же час, ми були б вдячні за більш широку допомогу засобами захисту наших військових, мабуть дехто чекає більш потужних санкцій проти агресора бачити разом з нашими солдатами більш сучасну техніку. Єдине питання – чи можливо це сьогодні. Мабуть ні. Тому що багато країн не мають відповідних можливостей, світ надто складний, а іноді ціни перемагають цінності.

Знову повторюю – ми самі маємо захистити себе, ніхто інший і це стало сучасною національною ідеєю. Мабуть, вперше в історії розуміємо, що ми єдині і є громадянами єдиної країни – українці, росіяни, поляки, чорногорці (нащадки тих, хто 300 років поселився на просторах України), всі представники майже 150 націй.

Безумовно ми вдячні за допомогу світові, Європи та очікуємо її в усіх можливих проявах. Адже незабаром також потрібно відбудовувати Схід України, який зруйнований путінськими найманцями. І ми сподіваємося на допомогу у цьому відбудовному процесі всіх, хто бажає допомогти Україні.

 

-         Багато вважає, що корупція є не меншою загрозою, аніж путінська агресія. Чи є політична воля в Україні перемогти її?

Ви праві – корупція дуже страшна і небезпечна, загроза від неї не менша, чим від путінської військової агресії. За останні роки режим Януковича збудував систему корупційної влади, коли корупція проникла майже всюди, у першу чергу у виконавчу владу. Режим, згортаючи демократію, штовхав Україну у кримінально-феодальну державу. І тільки Революція гідності – Майдан - зміг зупинити цей процес. Тому сьогодні найголовнішим завданням влади та кожного українського громадянина є рішуча боротьба з цим жахливим явищем, яке руйнує країну та вбиває Громадянина, чесного, свідомого, патріотичного. Без очищення від цієї скверни відновлення не можливо. Нещодавно Верховна Рада України схвалила такий важливий Закон про люстрацію, який створює законодавчу базу для ефективної боротьби з корупцією.

Україна та ЄС підписали в липні цього року Угоду про асоціацію, чим підтвердила свій курс на євроінтеграцію та взяла на себе чітко визначені зобов’язання. І одним з них, як і для більшості країн в транзиції, є боротьба з корупцією. І це є чудовим, що прагнення українців та вимоги ЄС щодо ефективної боротьби з корупцією співпадають, що є запорукою нашої перемоги.

 

-         Війна негативно відіб’ється на економічній ситуації в Україні. А деякі аналітики кажуть про новий Майдан, що Ви скажете?

Впевнений, що вимога так званого нового Майдану сьогодні тільки на руку російському агресору та всім тим його поплічникам в Україні, які виступають проти розвитку країни, проти реформ, проти кращого життя кожного українця.

Оновлення та реформування, як правило, супроводжуються тимчасовим погіршення рівня життя, хворобливою шоковою терапією економіки з зростанням цін на багато товарів та послуг. Особливо, якщо «брат» почав війну проти тебе і цілеспрямовано знищує економічний потенціал, що і відбувається сьогодні в Україні, коли російські найманці цілеспрямовано знищують заводи, лікарні, дитячі садочки, дороги.

Давайте згадаємо Польщу, Словенію, Чехію, які після кризових 90-х років та шокової терапії відродили економіку, добилися того, що рівень життя громадян майже відповідає рівню життя «старих» країн-членів ЄС – високі зарплати, соціальне забезпечення, можливості для самореалізації. Але вони не мали війни в домі і могли зосередитися на вирішенні важливих економічних завдань. Українцям же треби викинути агресора і водночас починати здійснювати глибоке реформування всіх сфер життя. Це дуже і дуже складно.

 

-         Сьогодні День Незалежності України. Чи залишиться Україна незалежною?

Ні в кого не має бути сумнів – Україна є і буде вільною та незалежною європейською країною.

23 роки тому ми вперше в історії стали незалежною країною, від Львова на заході до Луганська на сході, від Чернігова на півночі до Севастополя на півдні. Ми всі різні, але ми всі українці. І не має значення, хто якою мовою розмовляє, де мешкає, в яку церкву ходить. Головне, що ми всі любимо нашу Україну і зробимо все, щоб вона стала ще краще, заможніше, прекрасніше. І цьому ніякі «зелені чоловічки», януковичі та путіни не зможуть перешкодити! Адже ми маємо друзів у всьому світі і в Чорногорії також, яким вдячні за підтримку.

З святом Незалежності України!

,