Україна та Європейський Союз – повернення до Європи

 Вперше в історії Євросоюзу 16 вересня 2014 року Угода про асоціацію була синхронно ратифікована Верховною Радою України та Європейським парламентом. Ми повертаємося до Європи!

Хочу нагадати, що ще у 10-15 сторіччях Україна була складовою частиною Європи, але потім опинилася у Російській імперії, яка намагалася стати «третім Римом». До речі, ця ідея належить саме київським монахам з Києво-Печерської лаври, відомої багатьом чорногорцям. Українці внесли величезний внесок у формування нової імперії, яка з часом виснажила їх. Замість збереження української культури та ментальності, рівноправного з мешканцями великоросії положення в імперіях – спочатку Російській а потім і Радянській - Україна отримала майже чотирьохвікову русифікацію, переслідування української інтелігенції, голодомор, який забрав життя мільйонів українців.

Тому, для нас, українців, членство в ЄС є питанням цивілізаційного вибору і збереження України.

Переговори між Україною та Євросоюзом стосовно асоціації почалися вже у далекому 2007 році, а були завершені у 2011році і почалася підготовка до її підписання. Суспільство очікувало майже два роки і нарешті почуло - підписання відбудеться в листопаді 2013 в Вільнюсі. Але замість цього – відмова напередодні церемонії підписання та звірячий розгін спецназом мирного протесту студентів в Києві і Майдан. Майдан, який дав надію на те, що ми, нарешті, станемо дійсно демократичною, незалежною (в першу чергу - від північного «брата»), єдиною країною і увійдемо до великої родини європейських народів. Майдан сформував одну з нових парадигм українства – хочемо бути разом, не хочемо бути проти. І ця парадигма, як і Майдан, не була американською ідеєю, як кажуть деякі політки та аналітики, вона - мрія мільйонів українців.

Але такий розвиток не влаштував Путіна та його режим, який почав агресію проти України, анексував Крим та розв’язав справжню війну на Сході України. Незалежна, вільна, демократична Україна у складі ЄС – найбільший страх російської влади і тому вона намагається всіма силами зупинити нас, українців, не дати реалізувати НАШ вибір.

Українці, як і волелюбні чорногорці, ніколи не відступлять від своєї мрії і будуть її відстоювати всіма силами, всім загалом. Саме це дає впевненість, що Угода між Україною та ЄС про асоціацією буде виконана, що приведе нас до Євросоюзу. У той же час ми сподіваємося на більш чітку позицію і підтримку з боку всіх країн Євросоюзу у цьому процесі.

Ні завтра і, навіть, післязавтра ми прийдемо в ЄС, потрібні роки важкої роботи. Перед Україною на її шляху до ЄС стоять дуже складні завдання (в Чорногорії це дуже добре відомо) – забезпечити верховенство права та вільне правосуддя, почати результативну боротьбу з корупцією, провести реформування всіх сторін життя і таке інше. Але головним домашнім завданням є зміна ментальності, думок, поведінки, стилю життя та праці. Нам треба вирватися з вчорашнього дня, радянської практики, «російського миру», закритої та обмеженої людини. І саме ратифікація Угоди про асоціацію засвідчила – ми вже не Радянський Союз і не Російська імперія, туди повернення не має! Ми поступово стаємо справжньою європейською нацією. Українці зробили свій цивілізаційний вибір і кажуть – йдемо в Євросоюз! Повертаємося в Європу!

В 20 роках минулого сторіччя в Україні вже була спроба вирватися з жорстких обійм Москви і стати незалежними та вільними, тоді почалося українське відродження, яке було жорстко придушено Кремлем. Микола Хвильовий, один з поетів українського відродження, сказав : «Ми розуміємо Європу, як психологічну категорію, яка виводить нас на великий тракт прогресу». А як важко змінювати власну психологію! Але ж ми маємо зробити це в ім’я справжніх людських цінностей, в ім’я нових, високих стандартів життя, що забезпечуватиме членство в ЄС.

Вже казав, що на цьому шляху чимало труднощів, між яких найбільш страшною і небезпечною не тільки для нас, але і всієї Європи, є військова агресія Росії проти України. Сотні українців вбиті, тисячі пораненні, сотні тисяч втратили свої домівки, агресор цілеспрямовано знищує промислові та соціальні об’єкти, у тому числі лікарні, дитячі садочки і школи. І все задля того, щоб не відпустити, підкорити, задавити, залякати та примусити відмовитися від мрії мільйонів українців про повернення до Європи. Не буде цього! Мусимо вистояти та зупинити війну, у який гинуть не тільки українські патріоти, але й російські військові….

Вважаю за необхідне підкреслити, що підписавши Угоду Україна вже отримала деякі преференції, які дадуть можливість українській економіці, яка в наслідок господарювання януковичей-азарових та війни, опинилася у кризовому стані. Ми добули півтори роки, протягом яких українська продукція надходитиме на європейський ринок безмитно, у той час, як європейські товари обкладатимуться податками у відповідності до правил СОТ. За ці півтори роки економіка України має підготуватися до конкуренції з європейськими виробниками та навчитися грати по існуючим там правилам. Безумовно це не просто, але ж підприємці та виробники мають нарешті зрозуміти, що в 21-му сторіччі продукцію, технологію та бізнес-культуру середини минулого сторіччя треба залишити в минулому.

Як бачити – знову модернізація, не тільки технологічна, але ментальна та цивілізаційна. Без цього повернення в Європу не можливе.

 

Тимчасовий повірений у справах

України в Чорногорії

Володимир Цибульник

 

 

газета "Вєсті",