28 червня Україна відзначає 20-річчя з дня прийняття Основного Закону Держави. Чинна Конституція Украни була ухвалена Верховною Радою України Конституції 28 червня 1996 року.  У ній визначено права і свободи громадян, суспільно-політичний та державний устрій, основні принципи взаємодії гілок влади, засади регулювання найважливіших суспільних відносин.

Неможливо переоцінити внесок України в історичне становлення і розвиток сучасного світового конституціоналізму. Історія розвитку конституційного процесу в Україні сягає часів Київської Русі, біля його витоків лежать збірка стародавнього українського права «Руська Правда», а також пізніші історичні пам'ятки правової культури України — «Литовські статути», акти періоду козацької держави Богдана Хмельницького «Березневі статті» («Статті війська Запорізького»).

Перша історично новітня українська конституція, відома як Конституція Пилипа Орлика, була укладена 5 квітня 1710 року латинською та українською мовами. Вона увібрала в себе творчі й наукові здобутки тогочасної політичної і правової думки Європи та має право називатися першою демократичною конституцією світу. У ній висловлено  споконвічного прагнення українців до власної державності. Стрижневою ідеєю цього документа є природне право кожної нації на самовизначення. У ній також проголошувалися суверенність і недоторканність кордонів України та закладалися головні принципи республіканської форми правління.

Наступною українською конституцією була Конституція Української Народної Республіки (УНР), прийнята 29 квітня 1918 року. У ній наголошувалось, що вся влада в Республіці «походить від народу», а її верховним органом є Всенародні збори.

Чинна Конституція України (1996 р.)  ухвалена Верховною Радою України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей. Вона закріпила нормативно-правову основу конституціоналізму, водночас, процес практичної її реалізації свідчить про необхідність здійснення конституційної реформи. Зокрема, у 2003 році, в Україні було ініційовано Конституційну реформу, результатом якої стало ухвалення Верховною Радою України 8 грудня 2004 Закону України № 2222-IV «Про внесення змін до Конституції України», яким розширялися повноваження українського парламенту. Проте, 30 вересня 2010 року Конституційний Суд України фактично скасував дію цього Закону, прийнявши Рішення від № 20-рп/2010 Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, з метою розподілу повноважень між Президентом України та органами державної влади. Прийняття зазначеного рішення призвело до фактичної легалізації узурпації влади, порушення балансу системи стримувань і противаг та авторитаризму в державі.

Конституційну реформу було відновлено у лютому 2014 року. Зокрема, 21 лютого 2014 року з метою відновлення дії окремих положень Конституції України, які були протиправно змінені внаслідок прийняття зазначеного вище Рішення Конституційного Суду, Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України».

Здійснення конституційної реформи є одним з наріжних каменів програми реформ в Україні та одним з пріоритетів Української держави. Вона має визначальне значення для проведення усіх інших галузевих реформ. Одним з її основних завдань є встановлення ефективного механізму розподілу державної влади, який би унеможливлював узурпацію влади будь-ким з вищих посадових осіб держави, і при цьому б забезпечував єдність державної політики.

Нині Україна проходить чи не найважче за часи своєї незалежності випробування – випробування на єдність та територіальну цілісність. Зберігаючи ключові принципи і положення, Конституція в сучасних динамічних історичних умовах повинна адекватно реагувати на глобальні зміни та виклики часу. З метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Конституції України із залученням до цієї роботи представників різних політичних сил, громадськості, вітчизняного та міжнародного експертного середовища,Указом Президента України від 3 березня 2015 року № 119/2015 утворено Конституційну Комісію як спеціальний допоміжний орган при Президентові України.

На першому засіданні Конституційної Комісії Президент України Петро Порошенко назвав три пріоритети підготовки змін до Конституції: децентралізація, вдосконалення конституційних принципів правосуддя, вдосконалення конституційного регулювання прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.

2 червня 2016 року Президент Петро Порошенко закликав депутатів Верховної Ради України підтримати зміни до Конституції в частині проведення судової реформи. Президент підкреслив, що важливими є фахова оцінка зазначеного законопроекту головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо та позитивні висновки міжнародних інституцій і організацій. Верховна Рада підтримала зміни до Конституції в частині судової реформи 335 голосами депутатів.

Конституційна реформа є об’єктивною необхідністю, покликаною гарантувати подальший розвиток нашої країни, консолідувати суспільство, підвищити рівень довіри до влади, а також сприяти зміцненню авторитету України на міжнародній арені та її інтеграції в європейське співтовариство.