Послаблення впливу Москви на Чорногорію після вступу до Альянсу

НАТО – це не лише військовий союз, а й цивілізаційний вибір розвитку держави. Тому Росія через окремі треті країни – члени Альянсу намагається запобігти нашому зближенню з цією організацією. Саме тому для нас є особливо важливим досвід Чорногорії, - зазначив у своєму інтерв’ю газеті «Побєда» заступник Міністра закордонних справ України Василь Боднар.

Таким чином, нам потрібна також допомога вашої держави, зокрема враховуючи той факт, що Росія також намагалася запобігти членству Чорногорії в НАТО. У цьому контексті перед Україною та Чорногорією стоять подібні виклики: Росія стояла за спробою державного перевороту в Чорногорії, а Україна перебуває у стані війни з Росією на сході нашої держави, - зазначив В.Боднар.

На Вашу думку, чи самим фактом вступу до НАТО Чорногорія захистила себе від подальшого російського впливу?

БОДНАР: Звичайно, вплив Росії на Чорногорію після вступу до НАТО не буде таким відчутним. З іншого боку, вступ до Альянсу сприяє не лише захисту від зовнішнього впливу, а й стабільності всередині країни. Чорногорія була метою нападу Росії, яка спробувала організувати державний переворот в країні, і я сподіваюся, що спроба державного перевороту – це найгірше, що могла російська сторона вчинити з вашою країною.

На яку підтримку нашої держави розраховує Україна на шляху до Альянсу і чи існують у вас побоювання, що Росія намагатиметься запобігти зближенню України з НАТО?

БОДНАР: Ми усебічно обговорили згадану тему з чорногорськими колегами. Для нас важливий досвід кожної держави-члена НАТО, зокрема його нових членів, у тому числі Чорногорії щодо ведення переговорів про вступ до Альянсу. Набуття членства у Альянсі для нас особливо актуальне у безпековому плані, оскільки Україна являється жертвою російської агресії. Членство у НАТО – це також не лише військовий союз, а й цивілізаційний вибір розвитку держави. Тому Росія через окремі треті країни – члени Альянсу намагається запобігти нашому зближенню з цією організацією. У цьому контексті перед Україною та Чорногорією постають подібні виклики: Росія стояла за спробою державного перевороту в Чорногорії, а Україна перебуває у стані війни з Росією на сході нашої держави.

Наскільки є поділеним українське суспільство у питанні набуття членства в НАТО?

БОДНАР: більше половини громадян зараз підтримують ідею вступу України до НАТО. Такий високий рівень підтримки пояснюється не лише збройною агресією Росії, а й бажанням громадян до подальшої розбудови демократичних інституцій всередині держави.

Чорногорія приєдналася до санкцій ЄС проти Росії після анексії Криму. Наскільки це важливо для вашої держави?

БОДНАР: питання санкцій є надзвичайно важливим для Української держави. Ми усвідомлюємо, що Європа не має бажання вступати у збройне протистояння з Росією, проте потрібно поставити Росію у певні рамки, оскільки її агресивна політика й надалі поширюватиметься, у т.ч. на Балканський регіон. Санкції – це мирний механізм стримування Росії і ми особливо вдячні Чорногорії за солідарність з нами у цьому питанні.

Чорногорія також постраждала від спроби втручання Росії у внутрішні справи, у т.ч. з використанням російських спецслужб.  При цьому нам вдалося успішно протистояти цим нападам. Наскільки, на вашу думку, є сильним російський вплив у регіоні і чому для Росії є таким важливим Балканський регіон, у т.ч. Чорногорія?

БОДНАР: Я не хотів би коментувати внутрішні справи інших держав, проте з впевненістю можу сказати, що Росія негативно впливає на Балкани, постійно намагаючись дестабілізувати регіон. Це можна пояснити традиційною експансіоністською політикою Росії, яку вона використовує з метою самозбереження. Таке враження, що Росія все ще керується старими концепціями з 19-го сторіччя, намагаючись змінювати світ відповідно до власного застарілого світогляду, який не відповідає реаліям сьогодення. Вони намагаються дестабілізувати ситуацію за допомогою «Русского міра», через підтримку різноманітних радикальних організацій у інших державах, за допомогою агресивної пропаганди, фейкових новин та штучного розпалювання міжнаціональних конфліктів.

Чорногорія і Україна прагнуть наближення до ЄС. Наскільки є важливим обмін досвідом у згаданій сфері?

БОДНАР: За європейське майбутнє Українці віддавали свої життя на початку 2014 року. Саме тому для нас європейська інтеграція – це не просто слова, це високий запит суспільства, який додатково зріс після російської агресії. Саме український народ, а не лише уряд, прагнуть зближення з ЄС, що ми успішно робимо. Минулого року запрацював безвізовий режим поїздок для наших громадян до ЄС, набула чинності Угода про асоціацію. Проте, ми не зупиняємося на досягнутому. При цьому приємно відзначити, що ми відчуваємо відповідні позитивні сигнали з Брюсселя та готовність до пошуку нових форм співробітництва. Тому для нас важливий досвід Чорногорії як держави-кандидата на членство в ЄС, оскільки й ми сподіваємося на отримання такого статусу у майбутньому.

Українська церква підтримує Чорногорську православну церкву. У вашій країні є відчутним вплив російської церкви, у нас – сербської. Яке ваше ставлення до цього питання?

БОДНАР: В Україні існує три православні церкви – УПЦ МП, УПЦ КП та УАПЦ. На даний час ми намагаємося створити умови для об’єднання цих церков. При цьому особливо важливим для нас є питання надання томосу українській церкві Константинопольським патріархатом. У квітні Президент України та більшість єпископів направили відповідне звернення до Константинопольського патріарха. При цьому хотів би наголосити, що ми нікого не примушуємо до цього процесу, чи його шляхів завершення. В Україні держава відділена від церкви та не може напряму впливати на питання об’єднання церков, яке має вирішуватися виключно шляхом міжрелігійного діалогу. Самі церкви мають обрати шлях та форми співробітництва. Єдине, що я можу сказати з точки зору 26-річного досвіду незалежної держави – ми вважаємо негативним той факт, коли церква контролюється з іншої держави. Проте, у кожній країні  ситуація може бути іншою та самі громадяни мають обрати шлях врегулювання цього питання. У нашому випадку більшість громадян підтримує створення автокефальної єдиної церкви, яка є також елементом національного ідентитету.

 

«Побєда», 27 травня 2018 року

Посилання на джерело: https://www.pobjeda.net/protected/listalica/2018-05-27/#2