«Чорногорії добре відомо на що здатна Росія»

Ми відчуваємо російське втручання у наші внутрішні справи, не тільки у військовій, але й у інших сферах. Йдеться про питання економічного, суспільного та соціального характеру. Ми бачимо, що вони використовують деякі неурядові організації та політиків для посилення конфліктів, говорить Черниш.

Чорногорія, як і Україна, постраждала від спроб Росії втрутитися у її внутрішні справи та налаштувати чорногорське суспільство проти своєї держави. З огляду на це, країни повинні формувати міцне суспільство, здатне протистояти таким тискам ззовні, заявив у інтерв'ю український міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш. Він додає, що гібридні війни не менш небезпечні, ніж військові, і що кожна країна повинна бути готовою протистояти таким зовнішнім впливам.

Победа: Пане Міністре, це не перший Ваш візит на Балкани. Що спільного між Балканами та Україною?

Черниш: Крім Чорногорії, я недавно відвідав Хорватію, Боснію та Герцеговину. З усіма цими країнами ми маємо хороші відносини, так само як і із Чорногорією. Але, на жаль не функціонує наша Комісія з двостороннього торговельного співробітництва. Для прикладу, я очолюю таку Міжурядову комісію з Боснією та Герцеговиною. Ми маємо таку ж комісію з Хорватією, і було б добре, якщо така співпраця буде відновлена з Чорногорією. Це б сприяло розвитку наших двосторонніх відносин.

Победа: Ви обговорювали з чорногорськими посадовцями  можливість відновлення такої співпраці?

Черниш: Звичайно, ми обговорюємо ці питання в Києві. Згадували про це й під час зустрічей цими днями в Чорногорії, а також з Вашим послом у Києві. Наше посольство і наша країна зацікавлені у відновленні цієї комісії.  Впевнений, що у нас є великий потенціал для  розширення економічного та інших видів двостороннього співробітництва. На мою думку, що ми повинні більше використовувати можливості наших країн.

Победа: Ви спілкувалися й на інші теми. Які месиджі ви донесли до чорногорської сторони? Чи може Україна та Чорногорія розраховувати взаємну підтримку в часи досить непередбачуваних викликів?

Черниш: Люди, які живуть тут, краще знають, яка ситуація в країні. Що я бачу ззовні - це зростання інвестицій після вступу Чорногорії до НАТО, реалізація деяких великих проектів сприяє розвитку Чорногорії. Ми також відзначаємо активізацію розвитку демократичних інституцій у Чорногорії після вступу до НАТО. І зараз Україна бачить дуже цікавий досвід Чорногорії після вступу до Альянсу, тому наша зовнішньополітична мета - використовувати більше досвіду на нашому шляху до Альянсу. Також Україна, як і Чорногорія, прагне стати членом ЄС. Нам цікавий ваш досвід на шляху до Європи, я думаю, що ви пройшли довгий шлях. Ми також досягли багато, але обмін досвідом дуже корисний. Як член Уряду, я намагаюся спонукати Уряд до більш активної співпраці з вашою державою в усіх сферах. Головне завдання нашого Міністерства - краще управління конфліктами та створення умов для резистентності суспільства до будь-яких зовнішніх провокацій і спроб дестабілізації. Йдеться про питання економічного, суспільного, соціального характеру. Ми бачимо, що росіяни використовують деякі неурядові організації та політиків для загострення конфліктів у суспільстві, посилення протистояння між різними групами населення та збільшення загальної напруги у країні. Чорногорія відчула на собі подібний тиск, Росія також намагалася повернути на свою користь певні внутрішні протиріччя у вашій країні та спрямувати їх проти чорногорського суспільства. У цьому контексті ми готові поділитися власним досвідом  боротьби проти дій Росії, її втручання та впливу на державу. Лише через врахування чужого досвіду держава і суспільство можуть стати стійкими до таких дій.

Це називається гібридною війною; при цьому часто використовуються окремі елементи таких воєн. І ми повинні бути готовими до того, що під час гібридних конфліктів використовуюся невійськові засоби, що не робить їх менш небезпечними від військових. І кожна країна повинна бути готова протистояти такому зовнішньому впливу.

Победа: З того, що ви сказали, складається враження, що Україна та Чорногорія мають схожу проблему – Росію. Наскільки насправді є негативним російський вплив тут (ред. – на Балканах) і наскільки це схоже на те що робить Росія в Україні?

Черниш: У цій проблематиці має значення не розмір країни, а виявлення на ранньому етапі загроз для суспільства та держави. Вони використовують наші ж внутрішні проблеми проти самої держави. Для підвищення резистентності до таких нападів нашим завданням є створення стабільного суспільства, стійкого до таких впливів. Лише монолітне та стійке суспільство може відреагувати та побороти таке втручання. Ми бачимо, що Москва використовує інструменти для посилення малих конфліктів, на які ми, можливо, не звертаємо уваги, щоб послабити народ. Ми спостерігали це у нас і, видається, що й вам не вдалося уникнути подібної ситуації.

Победа: Нещодавній інцидент у Керченській протоці знову посилив напругу між Росією та Україною. Які реальні масштаби цього інциденту та як він у подальшому вплине на відносини між Москвою та Києвом?

Черниш: У принципі, це не єдиний інцидент, але в даному випадку мало місце неадекватне застосування зброї проти наших суден в міжнародних, нейтральних водах біля окупованого Криму. Результатом цих протиправних дій - застосування військової сили військових засобів проти наших кораблів – стало взяття у полон українських моряків з порушенням Женевських конвенцій. Таким чином Росія в черговий раз продемонструвала неповагу до міжнародного права. Це має стати важливим сигналом для демократичного світу щодо важливості гострого реагування на подібні ситуації. Дуже важливою є єдність міжнародного співтовариства і вироблення чіткої позиції, введення та підтримання санкцій проти Росії за порушення міжнародного права, оскільки Росія має чітко усвідомлювати насліди своїх дій. І, звичайно, необхідне застосування міжнародних правових механізмів для надання правової оцінки діям російської сторони. Росія продовжує ігнорувати міжнародне право і попередження міжнародного співтовариства. Проте саме єдність та сильні месиджі з боку більшості країн змушують Росію, як би бачимо, до поступової зміни своєї позиції. Наприклад, Російська Федерація таки погодилася на моніторинг ситуації в Керченській протоці, чого раніше не спостерігалося, оскільки вони вважають її своєю власністю. Ось чому єдність міжнародного співтовариства є дуже важливою в цьому і подібних випадках. Крім цього, відсутність адекватної реакції на порушення міжнародного права дії Росії може стати поганим прикладом для інших гравців на міжнародній арені, які за російським прикладом вважатимуть за можливе  безнаказано руйнувати існуючий правовий порядок.

Победа: НАТО була надійним партнером України у цій і подібних ситуаціях. Однак Росія гостро протистоїть будь-якій подальшій інтеграції вашої країни в Альянс. Наскільки це може вплинути на євроатлантичний шлях України і на вашу ціль стати частиною ЄС і НАТО?

Черниш: Я впевнений, що Росія більше не може впливати на наші відносини з НАТО. Якщо раніше вони могли впливати на розвиток відносин між Альясом та Україною у тому числі через проросійсько налаштованих українських політиків, то на даному етапі наш курс на євроатлантичну інтеграцію є непорушним. З іншого боку, ми усвідомлюємо важливість виконання певних умов, у військовій та невійськовій сфері, необхідних для набуття членства в НАТО. Ми маємо чіткий план співпраці з НАТО, зокрема у формі річних національних планів, здійснюємо детальний моніторинг його виконання і у ближчому майбутньому ми досягнемо того рівня, коли зможемо говорити про повноправне членство. Якщо раніше Росія могла домовитися з окремими державами-членами НАТО про блокування членства України в Альянсі, то на даний час, переконаний, це практично неможливо. Я впевнений, що ми маємо реальну перспективу приєднання до Альянсу після досягнення необхідних критеріїв. Не візьмуся прогнозувати конкретні строки, проте це буде не лише наше рішення, а й рішення всього Альянсу.

Ми не визнаємо втрату Криму.

Победа: Ви міністр з питань тимчасово окупованих територій. Чи змирилась Україна з втратою Криму?

Черниш: З Росією ми маємо й інші проблеми, не тільки питання Криму, це важкі й суперечливі відносини. Що стосується Криму, то зрозуміло, що ми цього не приймаємо. Завданням нашого Міністерства є  підтримання регулярних контактів з українцями, які мешкають на півострові. З іншого боку, ми продовжуємо шукати зовнішньополітичні інструменти повернення Криму. Крим - це тимчасово окупована територія, за незаконну анексію якої діють санкції проти Росії. Нещодавно Сполучені Штати Америки ухвалили окрему т.зв. Кримську декларацію, у якій підтверджується неприйнятність окупації півострова. І це позиція не лише Вашингтону, а усього міжнародного співтовариства. І санкції проти Росії за окупацію Криму діятимуть до повернення півострова під юрисдикцію України.